П’єци

Коли гості приходили до хати, перше що впадало їм в очі були кафельні п‘єци.

Вони стояли в куті кожної кімнати і як монументи виблискували від вечірнього променя, що відбивався на них.

Кожен кафель виглядав таким самим на віддалі.
Темно-шоколадного кольору вибиті квіти, рівними рядами один над іншим майже до самої стелі. Проте, коли ти по-дитячому тулився до теплої поверхні, ти помічав – немає жодного ідентичного.

Полупаний листочок. 
Потрісканий обідок. 
Відколений край.

Кожен мав свою особливу імперфектну відмінність, котра відкривалася довгими зимовими вечорами лише тобі.

Ти гладив їх поверхню дитячою рукою, відчував тепло і сітку дрібненьких тріщин, котрі, як зморшки на обличчі були виключно чиїмось…

Батько завжди водив гостей по хаті і розказував, як пє’ци працюють. На відміну від «покалєних вапном» поліських «груб», п’єци були чимось дивним і незвичним в околиці. Гості хотіли знати, як вони працюють. Відтягали шуберт. Відсували бляти. Човгали руками догори донизу…

Я нервувала.
Скільки можна. 
П‘єц, як п‘єц, що його мацати?

А коли огляд нарешті закінчувався, ішла і пригорталася в куточку до кахелю. Відкривала книжку і бурмотіла: все одно не зрозуміють…

Бо пє‘ци насправді були містичним третім виміром, що поєднував два світи: той де ти чулася вдома, і де мусила бути вдома…

❤️
Усім, кому потрібно, обіймаю
❤️

☘️☘️☘️
Галичина:
*П‘єц – піч
*Кафель- кахель
*Шуберт- засув до комина
*Блята- металева плита, на котрій готували їсти 
*Мацати – чіпати

☘️☘️☘️
Полісся:
*Покалєний – побілений
*Груба – піч

☘️☘️☘️
#галицькийбалак
#поліськийговір
#напівгаличанка
#напівполіщучка
#загубленапоміжсвітів
#вашамама
#tbt

☘️☘️☘️
Старбакс на Дандас. Полупаний кафель на стінах. Двері в третій вимір між усіма моїми світами ❤️