Коцик

• 

Життя в кількох вимірах воно таке.

В одну мить ти розгрібаєш десятки електронних листів, зобов’язань та обіцянок, в іншу, за несподіваним збігом слів, речей і спогадів, ти раптом опиняєшся на Голубовому подвір’ї за тисячі кілометрів і десятки років від реалій.

❤️

• Бабцю, коцик брати?
• Бери, бери. На чім сидітимете, як Ласька буде пастися? Підстелиш під дупцю, щоб зимно не було.
• А іншого коцика немає? Той кусає.
• Не кусає він ніц. Він тепленький.
• Не люблю я його бабцю.
• А ти його любити не мусиш. То не кавалєр. То коцик. Бігом біжіть, бо вже Ласька коло пастівника, а ви тягнетеся, як сморід по штанях.
• Дзііііідзюююю, я вашу ґараґулю взяяяяяла. Добреее??
• Чекай. Постій. Скажу щось. Ганьку не зачіпати. Чуєш? Інші діти най що хочуть роблять, а вам обидвом не вільно – чули? Вона добра.
• Чули дзідзю. Чули. А ґараґуля?
• Ґараґулю візьми. І горішків на тут – тримай.

❤️

Коли ти відчуваєш, що тебе майже засмоктало в віртуально виснажливу чорну діру, світ раптом нагадує тобі про усі твої інші виміри.

• Мам, коцик брати?
• Бери, бери. Накриємо нозі, як коло ватри сидітимемо.
• А іншого немає? Той кусає
• Він кусає тільки малих дітей, рідна.
  Дорослим він гріє душу.

❤️

Ваші виміри завжди з вами.

Не забувайте

❤️

• Ласька – корова
• Пастівник- пасовисько для корів
• Ніц – нічого
• Кавалєр – хлопець з котрим маєш романтичні стосунки
• Дзідзьо – дідусь
• Ґараґуля – палиця
• Нозі – ноги, ноженята
• Голубове Подвір’я – назва родинного обійстя ваших пра-бабці та пра-дзідзя по бабці Наталі (Глушок Галина Василівна та Глушок Іван Маркович)

#галицькийговір #моївиміри #загубленапоміжсвітів #вашамама