Neowise

Спогади.
Сьогодні вже Завтра буде Вчора.

Ми викривлятимемо факти, домальовуватимемо історії,
витягатимемо з закутків те,
в що хочеться вірити.

Бо пам’ять вона така ненадійна…
Бо наше єство працює виключно на фізичне самозбереження з метою продовження роду людського. Чітко. Як годинник працює.

Отож, я пишу вам про минуле більше, ніж про сьогодні. Бо якось стримала себе на думці, що мої спогади виринають і гаснуть дуже швидко. І що навіть коли я ділюся ними з вами, ви мало їх пям’ятатимете. Вони мої. Далекі. Не ваші.
Я слухала саме так. Колись. Давно. Тоді, коли
запитання ще мали шанс знайти відповідь.

❤️

Отож про вчора.

Вона летіла.
Комета.

Велика. Потужна.
Могла б стерти нас усіх з нашими політичними суперечками і непорозуміннями в товсту крапку.

Але всесвіт вирішив дати роду людському ще один шанс. Ловіть. Самозберігайтеся.

Про неї говорили ще з березня. Не гучно.

В березні шпальти були переповнені переліком загиблих та конспіраційними теоріями про Covid 19. Ніхто не дбав про комету.

В липні всі втомились, перестали рахувати і підняли очі до неба.

Заметушились. Зацікавились в астрології. Відчули себе навіть обізнаними: тут Велика Ведмедиця, а тут і гостя наша тобі. Прошу!

Ми вишукували її усіми можливими алікаціями, а уздріли випадково. Чуб потягнув в потрібний бік на прогулянці, якраз перед заходом сонця.

Neowise Четвер, 22 липня, 2020 року, 9.06 вечір

Дивне відчуття дивитись неозброєним оком на потойбічне

Раптово усвідомлюєш, що один на 6800 років шанс – у тебе. А ще чітко розумієш, що бачив у житті набато прекрасніші речі…

Тоді, коли прагнув побачити…

По новому мудра ❤️

Дякую, що завітала.
Пролітай далі, прошу!

#загубленапоміжсвітів