Маніфест

Коли я була малою, я не боялася мріяти.
Мріі були кольоровими,
яскравими,
Б
Е
З
М
Е
Ж
Н
И
М
И
Глибшими ніж океан
Довшими ніж річка Ніл
Ширшими ніж цілий всесвіт
Досяжно радісно можливими!

❤️

А потім раптом жодної

Я не певна, коли вони почали зникати
Все ніби йшло своім шляхом
Спланованим
Щирим

І якось байдуже навіть спершу було
Ну нема, той нема
Осягла
Може

Все?

Проте щоразу, коли пам’ять поверталася до маленької дівчинки – на одинці з собою – обличчя розпливалося в посмішці.

Але ж і мріяла я ❤️
Чому ж перестала…

І прийшло усвідомлення, що

перекроіла я мріі своі з
несподівано
кострубато
розляпано
кольоро
теплих
на
витончено обгрунтовано вирівняно потрібні
.
.
.

І стало сумно

Бо
Мріі, вони, знаєш, мають здатність збуватися

❤️

Прорубала вікно собі, там де мріяла 😜

#напівгаличанка #напівполіщучка #загубленапоміжсвітів #вашамама

Leave a comment