Десь через рік після вибуху Чорнобиля, наше життя перетворилось на “казку”.
Інформація про трагедію як і радіоактивне повітря просочувалося через всі щілки порепаного Союзу.
Не втримаєш…
Світ хвилювався.
Світ співчував.
Світ гудів.
Світ надсилав гроші…
Кошти “плили рікою” до дітей….
Рахували іх звісно не діти, і навіть не батьки…
Двічі на рік, увесь клас, а то і ціла школа іхала на оздоровлення.
Крим, з недосяжного, перетворився на свій
Ялта
Алушта
Алупка
Бахчисарай
Очаків
Одеса
Симферопіль
Севастопіль
Євпаторія
Наші ❤️
Там проходило наше літо
Там ми закохувалися
Там ми мріяли
Там ми були

Там ми ставали галкою в переліку тисяч інших…
Дітей, котрим Кримське повітря та чорноморська вода повинні були стати ліком від ідіотизму дорослих…
Якось мамі там подарували гаманець.
Горіхового кольору Луі Вуітон
Мама була щаслива…
Він здавався таким справжнім тоді ❤️
Як і багато інших обіцяних речей, та вчинків.
☘️☘️☘️
Вікна мого офісу дивляться на Bloor
Louies Vuitton on the corner
$ 930 за гаманець…
Таке бажане колись, є повним безглуздям сьогодні…
Не бачу жодного сенсу в брехні.
Краще посаджу яблуні.
Такі, як вдома,
Низенькі
☘️☘️☘️
Люблю вас, діти ❤️
#загубленапоміжсвітів #вашамама

