– Шо?
– Пляцок отой! Там.
– Гетой? Коврижка?
– Ага. Який він?
– Ти шо коврижкі ніколі не їла?
– Ні…
Через прорізану в дверях їдальні дірку що виступала «вікном до роздачі», Антонівна простягнула мені кавалок пляцка.
Коврижка була суха і дерла піднебіння.
Проковтнути було тяжко.
– А ти чаю в рот возьмі. Воно розмокне і буде смачнєй, – посміхнулася Антонівна
Таки правда. Коврижка з солодким чаєм була іншою історією. Як з дива, звідкись з’являвся присмак меду і запах печива
– То як Медовик, тільки Коврижка, сказала я у відповідь Антонівній.
А бабцин смачний і без чаю – подумала сама собі…
#tbt
☘️☘️☘️
Полісся: Коврижка
Галичина: Медовик
Слово «пляцок» на Поліссі не чула жодного разу. Окрім, коли бабця з Галичини приїжджала в гості
❤️
☘️☘️☘️
#галицькийбалак
#поліськийговір
#напівгаличанка
#напівполіщучка
#загубленапоміжсвітів
#вашамама
Best Tukas Moments 