Відшукатися важливо

Якось малою, років з 8 мабуть було, я загубилася в лісі.

По справжньому.

Ми до лісу ходили від малого.
За грибами, чорницями, журавлиною.

І раніше бувало так, що відійдеш задалеко, але погукаєш, тай чуєш «Агууу» у відповідь.

А тут все раптом по справжньому.

Тиша.
Сосни височенні.
Гуууу в один бік.
Шуууууу в інший.
Стовбури – рип, рип, рип.
І тиша…

Таааааатууууу!

Моторошно так.
Трава якась надмірно висока видалася.
Шурхіт дивним здався.
Холод по шкірі.
Тиша…

❤️
Років так багато пройшло, а відчуття лишилося.
❤️

Загубитися легко.

В буденності.
В клопотах.
В сльозах.
В думках.
В галасі.
В горі.

Відшукатися важливо. 
❤️

Яким маленьким ти б не чувся.
Яким великим ліс не видавався б.
У тебе Є той, хто за тобою шукатиме.
Ти знаєш, ЩО робити.
Ти знаєш.
Завжди.

❤️ 
Усім кому потрібно.
Обіймаю
❤️

Leave a comment